Вшанування жертв Голодомору 1932-33 і масових штучних голодів 1920-21 та 1946-47 років
Сьогодні ми схиляємо голови у скорботній пам’яті про мільйони невинних людей, які стали жертвами Голодомору 1932–1933 років, а також масових штучних голодів 1920–1921 та 1946–1947 років.
Це трагедії, що назавжди залишили глибокий, болючий слід у серці українського народу.
Ми вшановуємо тих, чиї життя були знищені штучно створеним голодом — одним із найжорстокіших злочинів проти людяності.
Ми пам’ятаємо про цілі родини, громади, покоління, які були вирвані з нашої історії.
Пам’ять про ці події — не лише данина минулому. Це наш обов’язок перед майбутнім — говорити правду, захищати право народу на життя і свободу, відстоювати цінність людської гідності.
Сьогодні, запалюючи свічку пам’яті, ми єднаємося у спільному прагненні, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторилися.
Поки ми пам’ятаємо — ми сильні. Поки ми пам’ятаємо — живе Україна.
Нехай наша пам’ять буде світлою, а єдність — міцною.
Вшановуємо минуле, щоб захистити майбутнє.
З повагою
Начальник Андрівської сільської військової адміністрації
Богдан ТКАЧЕНКО
