Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Дата: 19.08.2021 08:54
Кількість переглядів: 58

Бердянський сектор організації роботи

організаційно-розпорядчого управління

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

 

Протягом семи місяців 2021 року платники Бердянська та Приморська спрямували до місцевих бюджетів більше 465 млн гривень

Доходи місцевих бюджетів Бердянського та Приморського районів за сім місяців 2021 року склали 465 мільйона 487 тисяч гривень, що на 90,4 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Значні надходження до місцевого кошику забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала майже 309 мільйонів гривень, що перевищує минулорічні показники на 58,3 млн гривень.

Наступним за рівнем надходжень є єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва. Платники єдиного податку за сім місяців поточного року сплатили 70 мільйонів 253 тисячі гривень, що на 7,2 млн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.

Власники земельних ділянок та землекористувачі сплатили у січні – липні  поточного року 66 мільйонів 647 тисяч гривень, що на 18,7 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Протягом семи місяців 2021 року від платників Бердянського району надійшло до бюджету 711 тисяч гривень рентних та ресурсних платежів, що перевищує минулорічні показники на 442 тис гривень.

 

Маєте запитання щодо одноразового добровільного декларування? Телефонуйте

З першого вересня розпочинається кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.

Для якісної імплементації Закону України від 15 червня  2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» та консультування платників податків Державна податкова служба визначила кваліфікованих фахівців Головного управління ДПС у Запорізькій області, які забезпечуватимуть зворотній зв'язок з платниками за напрямами адміністрування податків, обслуговування платників, функціонування ІТ забезпечення та комунікації.

 

До уваги роботодавців! Вчасно повідомляйте органи ДПС про найманих працівників

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про це відповідного органу ДПС.

Постановою КМУ № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413) встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою, встановленою додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами.

Повідомлення можливо подати за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua).

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платником податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Після виконання зазначених дій відкривається бланк Повідомлення, який роботодавець заповнює на основі власних даних, зберігає та відправляє до ДПС. Підтвердженням прийняття Повідомлення буде надходження квитанції №2, в якій зазначається результат обробки.

 

Електронний кабінет - найзручніший спосіб спілкування з податковою службою

Бердянська державна податкова інспекція заохочує платників податків користуватися сервісом «Електронний кабінет».

Це один із найбільш функціональних електронних сервісів Державної податкової служби України (далі -ДПС), важливість використання якого особливо зросла під час карантину, так як забезпечує дистанційні комунікації з контролюючими органами.

Безкоштовним сервісом ДПС «Електронний кабінет», який працює в режимі реального часу, можна скористатись цілодобово. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, та через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/.

Подання звітності в електронному вигляді є можливим за умови отримання електронного підпису в акредитованих пунктах (відділах) сертифікації ключів. Перевагами подання платниками податків звітності в електронному вигляді є економія часу на її подання, постійна актуалізація (оновлення) програмного забезпечення відповідно до останніх змін у податковому законодавстві, захист від несанкціонованих переглядів, автоматичне створення архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до служби техпідтримки за телефоном 0 800 501 007.

Для детального інформування, як отримати електронний підпис, необхідно зв’язатися з фахівцями пункту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС у м. Бердянськ за телефоном: (06153) 3-86-83.

 

Роз’яснення законодавства

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

 

Яка інформація зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В декларації відображається така інформація:  

- відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Податковим кодексом випадках серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

- відомості про об'єкти декларування;

- ставка та сума збору.

В декларації не зазначається:

- інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування.

 

Розширено перелік операцій за рахунками фізичних осіб для одноразового (спеціального) добровільного декларування

Національний банк України повідомив про розширення переліку операцій за поточними рахунками фізичних осіб (резидентів та нерезидентів). Так, з 01 вересня 2021 року ці особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті. 

Зміни внесено з метою приведення нормативно-правової бази Національного банку у відповідність до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Також Національний банк удосконалив низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій.

Відповідні зміни затверджені постановою Правління Національного банку від 12 серпня 2021 року № 86 "Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті". Вони набирають чинності з 01 вересня.  

 

Одноразове спецдекларування: готівкові кошти не можуть бути добровільно задекларовані

Кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової добровільної декларації перебувають у готівковій формі не можуть бути об’єктами декларування.

Крім цього, декларувати не можна активи, одержані внаслідок вчинення кримінальних діянь окрім пов’язаних з ухиленням від сплати податків та порушенням у сфері валютного законодавства, активи, щодо яких стосовно власників розпочато досудове розслідування або судове провадження, а також активи з місцем розташування або  джерелом походження з Російської Федерації як країни - агресора.

 

Про прострочення першого платежу при виборі сплати платником збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування частинами

Відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4  розділу ХХ Податкового Кодексу сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

 

Які об'єкти підлягають одноразовому добровільному декларуванню?

Об'єкти одноразового  добровільного декларування - активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової  добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості);

в) рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: що варто знати?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо:

- такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні,

- та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,

- та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

- фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

- також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Заборонено подавати декларацію:

- малолітнім/неповнолітнім або недієздатним особам, або особам, дієздатність яких обмежена,

- особам, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції,

- особам, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать їй на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання  добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості),

в) рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам'ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору таких ставок:

  • 5% щодо:

- валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та щодо права грошової вимоги до резидентів України;

- об'єктів декларування, визначених вищезазначеними підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) в Україні.

На дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

  • 9% щодо:

- валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах,

- права грошової вимоги до нерезидентів України,

- об'єктів декларування, визначених підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

Кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

  • 2,5% щодо:

- номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?

Фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.19).

 

До уваги платників податків: зберігання документів!

Бердянська ДПІ нагадує, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п. 44.4 ст. 44 ПКУ).

Поряд з цим, строки зберігання типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, визначені наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 зі змінами та доповненнями.

Отже, платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як визначено ст. 44 ПКУ.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) зі змінами та доповненнями суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

У разі неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб’єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов’язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Суб’єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Частиною третьою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями встановлено, що відповідальність, зокрема, за збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, електронні форми первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), а також архів файлів звітності, поданої контролюючим органам в електронному вигляді, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях, протягом строку, встановленого законодавством для зберігання відповідних документів на папері.

 

Продаж товарів через Інтернет з відправленням поштою та з післяплатою із використанням послуги «накладений платіж»: що з РРО/ПРРО?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

? проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

? надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Норми передбачені пунктами 1, 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

? реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

? реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

? реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).

Тобто, якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

 

Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Не сплачується податок за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п.283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

 

Щодо надання фінансової звітності платниками податку на прибуток у разі переходу в середині року зі спрощеної на загальну систему оподаткування

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

Норми встановлені п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

З урахуванням п. п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

 

Терміни сплати оскаржених в судовому порядку сум грошового зобов’язання

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями (далі – КАСУ) визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

 

Несплачений єдиний внесок: податковий борг чи недоїмка?

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

 

Чи може СГ (ЮО або ФОП на загальній системі оподаткування) реалізовувати продукцію на ринках, ярмарках без застосовування РРО та/або ПРРО?

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.

При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або ПРРО.

 

Як переселенцям з окупованої території та внутрішньо переміщеним особам отримати документ, що засвідчує реєстрацію ФО у ДРФО - платників податків, у разі його втрати

У разі втрати (зіпсування) документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр), громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, а також внутрішньо переміщені особи з метою отримання такого документа, можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання та подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за формою № 5ДР (далі - Заява за ф. 5ДР) та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутись до будь-якого до податкового органу.

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, та які отримали в органах Державної міграційної служби України довідку, що підтверджує місце їх перебування, а також внутрішньо переміщені особи, які отримали в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у разі звернення до податкових органів для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, подають Заяву за ф. 5ДР та пред’являють паспорт громадянина України та зазначені довідки.

 

Чи можна в Електронному кабінеті здійснити перегляд та друк раніше поданої звітності?

Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Згідно з абзацом третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Пунктом 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

 

Де на офіційному вебпорталі ДПС можна знайти інформацію щодо даних реєстру платників ПДВ?

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

 Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

 

Надання послуг зі зберігання пального іншим особам в місцях торгівлі пальним: чи необхідна ліцензія?

Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Місце роздрібної торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

При цьому, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Отже, у разі надання послуг зі зберігання пального іншим особам у місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії, суб’єкт господарювання не повинен на кожне з таких місць мати ліцензію на право зберігання пального.

Зазначена норма передбачена  ст. 1 та ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

 

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної передачі товарів для проведення рекламних заходів?

Операції з безоплатного розповсюдження продукції є об’єктом оподаткування.

Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не відбувається.

Такі безоплатно передані товари/послуги визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.

При нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не здійснюється.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг. то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

 

До уваги платників!

01 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2021 року № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», яким вносяться зміни до Податкового кодексу України.

Так, зокрема, по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків. 

Водночас, Законом № 1600 визначено, що для платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91, встановлюються такі особливості:

1) у разі якщо перша подія при постачанні вищезазначених товарів, відбулася до 01 серпня 2021 року, перерахунок ставки ПДВ і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;

2) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, зазначених вище, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 14 відсотків;

3) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається постачання вищезазначених товарів, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 20 відсотків.  У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, по яких з 01 серпня 2021 року відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків, які були придбані до 01 серпня 2021 року, за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів. 

Закон № 1600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування (опубліковано 31.07.2021 в газеті «Голос України» № 143).

 

Чи може посадова особа підприємства, що має КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як підприємець?

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (КЕП) чи печатки.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

КЕП – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п. 23 част. першої ст. 1 Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»).

Сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію вебсайту (п. 38 част. першої ст. 1 Закону № 2155).

Отже, особа, яка отримала у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, кваліфікований електронний підпис як посадова особа юридичної особи (керівник, головний бухгалтер), не може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).

 

Платникам ПДВ: виправлення значення рядка 21 Уточнюючого розрахунку

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

При цьому якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються у рядку 16.2 такої декларації.

Зазначена норма передбачена п. 6 розд. VI «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

 

Єдиний внесок: подання Розрахунку у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних в середині кварталу

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджено:

- Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Отже, Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Додаток 1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії Додаток 1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

Відповідно такий принцип застосовується до інших додатків Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».

При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

 

Скарга на податкове повідомлення - рішення: що варто знати?

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого п. 56.3 ст. 56 ПКУ, платник має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

Рішення контролюючого органу вищого рівня, прийняті за розглядом скарги платника податків, відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПКУ є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню COVID-19, зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

 

Платникам ПДВ: зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регіонального рівня.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про їх реєстрацію/відмову в реєстрації.

Перелік документів, необхідних для розгляду та прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Ці документи платник має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник має право подати такі документи до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП.

Письмові пояснення та копії документів платник подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику.

Зазначені норми передбачені п. 2, п. 4 - 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520.

 

Касовий метод ПДВ: відображення податкового кредиту, якщо податкові накладні зареєстровані з порушенням терміну?

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати їх  складення у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод, можуть включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо виконуються одночасно дві умови:

- оплата товарів/послуг,

- та реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Включення таких сум до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод можуть включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, які зареєстровані в ЄРПН як своєчасно так і несвоєчасно, у податковому (звітному періоді), в якому відбулося списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, видача з каси платника податків або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), або будь-якого звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.

 

Звірка даних щодо плати за землю: що треба знати громадянам?

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку (абз. перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

Якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абз. п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку.

Платнику надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запоріжці спрямували 458 мільйонів на підтримку української армії

За сім місяців від запорізьких підприємств і мешканців регіону до державного бюджету надійшло майже 458 мільйонів гривень військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цьогорічні надходження зросли на 83 мільйони, або на 22 відсотки, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Більшу частину військового збору забезпечили підприємці і компанії м. Запоріжжя – 238 мільйонів гривень. З доходів енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників сплачено 65 мільйонів, мелітопольських та веселівських – майже 40, бердянських та приморських – 30 мільйонів, пологівських, більмацьких та розівських – майже 15 мільйонів, оріхівських та гуляйпільських – майже 14 мільйонів, василівських та михайлівських – близько 14 мільйонів, вільнянських та новомиколаївських – понад 13 мільйонів, тощо.

Станом на початок липня у Запорізькій області нараховується 41 208 платників військового збору.

Нагадаємо, ставка збору становить 1,5 відсотка від суми доходів, що підлягають оподаткуванню (зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші).

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі компанії-забруднювачі сплатили 273 мільйони гривень екологічного податку

Протягом січня-липня 2021 року підприємства, установи і підприємці регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 273 мільйони гривень екологічного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з відповідним періодом 2020 року надходження збільшились на 64 мільйони 600 тисяч гривень.

Зокрема, до державного бюджету надійшло 165 мільйонів гривень екоподатку, що на 36 мільйонів більше показника семи місяців минулого року. До місцевих скарбниць спрямовано 108 мільйонів, це на 29 мільйонів більше, ніж торік.

Найбільші платежі забезпечили енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – майже 157 мільйонів гривень. Компанії і підприємці м. Запоріжжя перерахували до бюджетів 95 мільйонів гривень, Запорізького району – майже 12 мільйонів, мелітопольські та веселівські – 2 мільйони 600 тисяч, бердянські та приморські – 2 мільйони 300 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – півтора мільйона.

Усього в Запорізькій області зареєстровано 3276 платників екологічного податку. Це ті підприємства, які здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають небезпечні відходи.

Разом з тим, у регіоні активізується співпраця між податковою службою, територіальними громадами та іншими контролюючими органами з питань залучення підприємств-забруднювачів до сплати екоподатку. Зокрема, це стосується суб’єктів господарювання, які зберігають пальне або здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами тощо. Таким чином, протягом року до бази оподаткування було додано 927 нових платників екологічного податку.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Запорізькі платники спрямували до держбюджету понад 2,5 мільярда гривень ПДВ

Упродовж січня-липня 2021 року компанії і підприємці регіону сплатили до державного бюджету 2 мільярди 564 мільйони гривень податку на додану вартість. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень надходжень аналогічного періоду 2020 року перевищено на 463 мільйони гривень або на 22 відсотки.

У загальній сумі доходів державної скарбниці сплата ПДВ склала понад 41 відсоток. Лише у липні запорізькі суб'єкти господарювання спрямували 311 мільйонів гривень податку на додану вартість.

З початку року найбільші платежі направили до бюджету платники м. Запоріжжя – 1 мільярд 442 мільйони. Мелітопольські і веселівські представники бізнесу забезпечили 195 мільйонів, бердянські та приморські – 163 мільйони, оріхівські та гуляйпільські – 114 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 111 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 104 мільйони, пологівські, більмацькі та розівські – 103 мільйони, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 94 мільйони тощо.

Всього станом на початок липня у Запорізькій області зареєстровано 10049 платників ПДВ, серед яких 9318 юридичних осіб та 966 фізичних осіб-підприємців.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Курорт-2021: запорізькі підприємці збільшили виторги на 30 мільйонів гривень

Торговельні компанії і підприємці регіону почали частіше оформлювати ліцензії на реалізацію підакцизних товарів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, станом на кінець липня суб'єкти господарювання придбали 2248 дозволів, що на 220 більше даних аналогічного періоду минулого року. Зокрема, на території курортів кількість ліцензій у порівнянні з початком сезону збільшилась на 963. До місцевих бюджетів надійшло 3 мільйони 656 тисяч гривень плати за ліцензії, що на 188 тисяч гривень більше, ніж торік.

Як свідчить аналіз, у червні сума виторгів у курортній зоні склала майже 134 мільйони гривень, що на 30 мільйонів гривень більше, ніж у травні, а кількість зареєстрованих касових апаратів зросла на 21 відсоток.

У рамках операції "Курорт-2021" фахівці податкової служби Запорізької області проводять роз'яснювальні заходи серед представників бізнесу у місцях масового відпочинку на узбережжі Азовського моря. Вживаються заходи щодо якісного відпрацювання суб'єктів господарювання для забезпечення повноти та своєчасності сплати податків до бюджетів. Особлива увага зосереджена на торгових об'єктах з низькими виторгами, проведеними через РРО, що призводить до заниження рівня нарахувань акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток.

                           Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь